Прогресивний рок (інші варіанти назви - рок-прогресив, прог-рок, англ. Progressive rock, також скорочено prog rock) - напрямок рок-музики що з'явився на рубежі 1960-х - 1970-х років, головним чином від психоделічного року, а зрештою - як результат експериментів з електронними інструментами, джаз-рок ф'южн та академічною музикиою.

Основною характерною рисою і тенденцією є більша складність композицій у порівнянні з типовими для рок-музики куплетами, приспівами, аранжування прог-року включають доробки класичної, джазової, етнічної музики і навіть авангарду. Тексти (якщо це вокальна музика) - більш концептуальні або фантастичні.

Важки́й мета́л (Хе́ві-ме́тал, від англ. Heavy metal) — стиль рок-музики, якому притаманні агресивні, драйвові рифи та підсилені гітари з дисторшном. Важкий метал став продуктом розвитку блюзу, блюз-року, року і прогресивного року. Його основою стала музика хард-рокових виконавців, які в період з 1967 до 1974 років на основі блюзу і року створили нове важке звучання, сконцентроване на гітарах і ударних. Пізніше з'явилася значна кількість піджанрів хеві-металу, більшість з яких називають просто «метал». Як наслідок, поняття «важкий метал» має два значення: власне жанр з усіма піджанрами, або ж стиль перших хеві-металевих груп 1970-х, який ще іноді називають «традиційний метал». Прикладом таких гуртів є Black Sabbath, Judas Priest, Deep Purple і Led Zeppelin.

Black Sabbath — хеві-метал гурт з Англії, вважаються одними з засновників хеві-металу взагалі, та засновниками дум-металу. Black Sabbath, вибравши як платформу блюз-рок кінця 60-х років (Cream, Blue Cheer, Vanilla Fudge), задали новий напрям розвитку: понизили темп, згустили звучання бас-гітари і побудували композиції на перетині важких рифів. У текстах група відмовилася від любовної лірики і характерних фразеологічних штампів блюз-рока, створивши абсолютно новий для свого часу поетичний світ, в якому переважали найпохмуріші образи і мотиви. Перший альбом Black Sabbath часто називають найпершим хеві-метал-альбомом. Крім того, Black Sabbath заклали фундамент і для подальшого розвитку дум-метала; багато їх альбомів називають прототипами сучасного дума.

Українська рок-музика виникла в кінці 60-х років на хвилі відлиги у суспільному житті і була представлена творчістю біґ-бітових та ритм-н-блюзових команд. На початку 70-х років їх або загнали в підпілля, як наприклад, «Еней», — або перетворили на професійні ВІА як-от: «Арніка», «Ореол». Друга хвиля українського року (кінець 70-х—початок 80-х) виїхала до Росії: «Діалог», «Крок», «Друга половина», «Інтерв'ю», «Зимовий сад», «Галактика», «Лабіринт». Утретє український рок відродився в епоху перебудови. Після хвилі ейфорії, економічні проблеми загнали рокерів назад у клуби, а на поверхні залишилися тільки монстри. Нині українська музика знаходиться у стані повільного росту, гальмуючим чинником при цьому виступають фінансові проблеми.

Альтернативний рок (англ. Alternative rock) — термін у сучасній музиці, під яким розуміють різні жанри рок-музики, що протиставляють себе традиційним. Термін з'явився в 1980-их роках й охоплював безліч жанрів, що беруть свій початок в панк-року, пост-панку й інших. Наразі альтернативний рок розділяють на дві стадії: перша — це групи 1980-их років із широким діапазоном музичної самоідентифікації; друга — групи 1990-их років, що одержали після комерційного успіху американського гранджу в 1991—1993 роках таку ж підтримку великих лейблів і розкручування, як і традиційні естрадні й рок-колективи (сам альтернативний рок в ті роки став асоціюватися в основному із гранджем і пост-гранджевими групами, сам, таким чином, ставши жанром), при цьому більше безкомпромісні ансамблі пішли в андерграунд.

Список 500 найкращих пісень всіх часів був опублікований журналом Rolling Stone у листопаді 2004 року. Цей список складений на основі опитування 172 відомих музикантів і музичних критиків. Критерієм відбору була не стільки якість пісень чи їх текстів, скільки їх успіх і світове визнання. Існують думки, що в деяких випадках пісні потрапляли до списку більшою мірою заради їх виконавців. Як і більшість подібних списків — цей список є предметом чисельних суперечок.

Спочатку драм-н-бейс (драм-н-басс) виник як відгалуження британської сцени брейкбіта і рейва, коли музиканти почали змішувати бас регги з прискореним брейкбітом з хип-хопа. Піонери жанру - Fabio, Grooverider, Andy C, Roni Size, DJ SS, Brockie, Mickey Finn, Kenny Ken, Goldie та інші діджєї - швидко стали зірками драм-н-бейса, у той час званого джанглом ({lang-en|jungle}).