Інтерв'ю з вокалістом групи "Сплін" Олександом Васільєвим

Перед тим, як вийти на сцену Львівського фестивалю «Старе місто», вокаліст групи «Сплін» Олександр Васільєв в дружній атмосфері поспілкувався з журналістами, поділився своїми враженнями від міста, і росказав про новий альбом, нові пісні, про сина, картини, поезії і багато іншого. 

Групі «Сплин» вже біля 20 років, як ви себе уявляєте ще через 20 років?

- Я не уявляю і мені всерівно, я не знаю яким я буду через секунду, не те що через 20 років.

У Ваших піснях часто згадується Петербург, те, що саме це місто надихає вас, а які ще міста вас надихають?

- Мене Львів надихнув, неймовірно, місто дійсно дуже гарне нагадує і Пітер, і половину Європейських столиць одночасно. Ми вчора чудово провели вечір, гуляли по місту і сьогодні також підемо гуляти.

А що Ви вже встигли спробувати з національної кухні?

- Як що? Ясно що український борщ(посміхається), ясне діло – як це бути на Україні і не спробувати борщу?. От горілку ми не пили –дуже жарко, а от хлопці п'ють ваше пиво, хвалили.

Вже всім відомо, що восени Ви плануєте випустити новий альбом, мабуть є якісь свіжі емоції, оскільки ви вже зараз його записуєте? Сьогодні будете презентувати його?

- Ні, ви розумієте там дуже багато людей і вони не знають цих пісень, і буде важкувато з першого разу. Тому, зазвичай, на фестивалях ми виконуємо найвідоміші пісні , але одну нову пісню ми таки виконаємо.

«Корабль ждет»? «Письмо»?

- Ні не «Корабль», мабуть щось ліричніше, і не «Письмо». Ця пісня має виконуватись вже в сутінках, а зараз ще, поки, сонце.

А Ви плануєте сольний альбом?

- Можливо, якщо назріє з задоволенням запишу. 

З яким альбомом у Вас повязані найтепліші спогади?

- Зі всіма альбомами є як теплі спогади, так і якісь негативні. Хоча запис альбому ніколи не був пов'язаний з якоюсь тяжістю чи зобов'язанням. Ми записували, зазвичай, коли вже назбирувались пісні і відчували, що пора. Цей альбом досить легко і швидко пишеться, ми вже записали все у себе в підвалі і записуємо начисто, я взагалі вражений всім срокам.

Як, зазвичай, у Вас пишуться пісні? Багато і зразу, чи по одній?

- Якраз квантами, я можу 2 місяці не писати, а потім одразу ж сісти і написати 5 пісень, а потім знову чекати два місяці.

А Ви не прослідкували від чого у вас залежать ці приступи?

- Звісно в багато чому це залежить від того, що відбувається в житті, а загалом –це як енергія, з уроків фізики вчили, що енергія не розприділяється рівномірними потоками, а швидше згустками – от так і в мистецтві.

На скільки зараз змінилось відношення в російському шоу-бізнесі за останні 10 років. Чого стало більше? Якшо наприклад порівнювати кінець 90-х з сьогоднішнім часом?

- Якщо порівнювати не з 90, а швидше з 80-ми, то була одна творчість і практично не було шоу-бізнесу, а зараз стрілка впала в протилежну сторону, нажаль, дуже мало творчості.

Ви ставите свої пісні сину? Як йому група «Сплін»?

- Та нормально, він, доречі, ходить і наспівує багато пісень, я йому ніколи спеціально не ставлю, він запам'ятовує те що я репетирую десь на кухні, чи просто наспівую про себе.

В шлюбі Ви вже достатьно довго, як Ви думаєте можна прожити з однією людиною все життя?

- Так, але для того треба час від часу втікати від нього, або щоб вона від тебе. Професія музиканта для цього ідеально підходить (посміхається). А так люди - не космонавти, вони надоїдають один одному з часом, і всерівно наскільки б вони були ідеальними. Хоча, ми от поїхали всього на 3 дні, а я вже дуже сумую. Вчора з ними говорив по скайпу, для сімї взагалі дуже важливий постійний контакт.

Ну і стандартно, якісь цікаві випадки з вами траплялись на фестивалях?

- Ну на кожному фестивалі зазвичай великий бардак, от чим вони запам'ятовуються. Але, навіть, з цим ми навчились боротись – виходимо і виступаємо, просто, в своє задоволення.

А що на рахунок сьогоднішнього фестивалю? Можливо ві хотіли б когось послухати з інших учасників?

- Мабуть ні, ВВ я знаю, Гоголів також, от фіни там рогаті ходять – це цікаво. Я от знаю 2 слова по фінськи, можу з ними привітатись і сказати дякую. А так я, дійсно, хочу гуляти, та і мені б не дали нікого послухати.

Якось читали, що Ви серйозно захоплюєтесь академічною музикою – Бах, Скрябін, багатьох композиторів згадуєте в інтерв'ю, як розпочалось це захоплення?

- Я не захоплююсь Скрябіним, а для загального розвитку шукаю якісь цікаві гармонії. І Скрябін – він швидше навіть не музикант, а світлотехнік, філософ-світлотехнік, він ж кожній ноті присвоїв колір і грав цими кольорами.

Якою музикою Ви ще захоплюєтесь?

- В основному нойз: електро, лайв – любий нойз. Це, мабуть все таки якось відображається на нашій музиці. Я колись наслухався найрізноманітнішого авангарду і зрозумів, що мене вже взагалі нічого не тримає в рамках однієї тональності і всієї цієї структури – куплет, приспів, брідж. Я зрозумів, що можу написати перший куплет, далі приспів який зовсім з ним не звязаний, далі буде третя частина яка ніяк не повязана з усіма попередніми.

Ви показали себе також як і художник, як Ви самі відноситесь до цього?

- Я показав себе як маляр, і не приховував цього. Ніколи цим не займвся, а на мене просто взяли і наїхали - віддавай кажуть свої картини, ато погано тобі буде ))

Деякі критики пишуть, що істоти на Ваших картинах – інтерпретації теми самотності в великому місті. Ви згідні з цим?

- Так. Впринципі рок-музика – це і є самотність в великому місті. Доречі, в цьому плані мої картини стали свого роду продовженням моїх пісень.

Ваш сайт виконаний в вигляді блогу. Ви самі ведете його, чи хтось інший займається його наповненням?

- Я сам його наповняю. Для чого когось просити, коли о 2-й годині ночі хочеться обновити сайт новим матеріалом? Це, навіть, не спосіб спілкування, я взагалі не хочуть ні зким спілкуватись, бо тоді я візьму на себе обовязок, функцію вчителя, гуру чи ще кого-небуть, а мені навпаки хочеться цього уникнути. Прості коли щось зробив – викладаю на сайті. Якщо реакція є, і вона позитивна – радію. Якщо погана – дивлюсь, що я не так зробив, і чи справедлива критика. Якщо так – буду виправляти як найшвидше.

Такі пісні, як «7/8», «Лепесток», «Император» -реакія на якісь конкретні події?

- «7/8» – так, а «Лепесток» – ні. «Император» - і так, і ні. Це назрівало давно, а поштовх дали, звісно ж, вибори.

Ви не думали серйозно зайнятись поезією?

- Я не серйозний поет. Будь-які хороші пісні можуть лягти на музику. Якщо ще не лягли –значить, просто, саме їх музика ще не найдена. Я не пишу вірші як такі. Якщо і приходить поетичний рядок, то він, як правило, приходить одразу разом з мелодією, і бажанням зразу все це розвити далі.

Ваша пісня «Сын» витримана в мінорній ноті. Для цього були якісь конкретні причини?

- Тому що він на той момент ще не народився. В звязку з тим в мене були свої тривоги і хвилювання. Не можна радіти передчасно. Я одного разу порадувався, і втратив.


Звіт підготувала Петровська Наталя, спеціально для http://music.open.ua/