Го́пник (гоп, гопота) — представник радянської та пост-радянської субкультури, утвореної в результаті інфільтрації кримінальної естетики в робітниче середовище; людина, що вимагає гроші або інші цінні речі від інших людей, шахрай, грабіжник, хуліган. Зазвичай походить з малозабезпечених сімей.

Слово походить з російської мови. За однією з версій, утворилось від старої абревіатури ГОП – рос. городское общество призрения (ГОПи існували на початку XX століття у Петербурзі), за іншою - від слова «гоп-стоп» (на злодійському жаргоні - пограбування, напад, збройний грабіж).

Характерні особливості гопів:

-Ходять вони зграйками по 2-3 людини
-Бритоголові
-Носять «кепку» та спортивні штани
-Улюблене прохання: «дай рубас», «єсть пара двацать пять коп», "займи гривень десять,завтра,віддам мамой клянусь"
-Усі один одного називають «васями»
-Лузають насіння («сьомки»)

Глава московского отделения ЛДПР Олег Лавров заявил, что гопники составляют определённую часть избирательной базы его партии:

"Мы считаем, что гопники - самая могущественная в России политическая сила. Люди над нами смеются, называют нас партией маргиналов: гопников, воров, бродяг и пьяниц. Но, понимаете, это все люди, чьи интересы никто больше не представляет. Мы создали наши пункты на железнодорожных вокзалах, и одно время у нас был миллион членов. Когда мы выдвинули Малышкина кандидатом в президенты на выборах 2004 года, люди были в шоке. Ну да, он, конечно, не интеллектуал, но гопники за него проголосуют."