Форма входу

Категорії розділу

Про Байк [1]
Авто [1]
Музика [8]
Субкультури [9]
Мистецтво [3]
Цікавинка [5]
:)
Музичні гурти [2]
Уроки [2]

Зображення з фотоальбому

Цікава стаття

Останні оновлення

Форум
  • Весёлые истории из жизни (4)
  • Клуб ЛЕНІН (2)

  • Записи з щоденника
  • Бетмен (1)
  • капєц (6)

  • Коментарі з фотоальбому
  • 061
  • Під Камінь
  • Найбільше переглядів

    Наше опитування

    До інтересів якої субкультури ви схильні?
    Всього голосів: 255

    Реклама

    Музичний альбом цього дня

    Найактивніші користувачі


  • Сьогодні тут були:

    Друзі сайту

    Статистика


    Онлайн всього: 1
    Гостів: 1
    Користувачів: 0
    Понеділок, 25.05.2020, 16:33
    Вітаю Вас Гість
    Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

    Street Fury !

    Каталог статей

    Головна » Статті » Субкультури

    Растамани, Растафарі - від початків до сучасності
    null
    Растафарі - від початків до сучасності
    (короткий екскурс)

    Звільни себе від духовного рабства!
    Ніхто, крім тебе самого, 
    не зможе звільнити твою свідомість!
                                           Боб Марлі 

    Сьогодні часто запитують: "Хто такі растамани? Що таке Растафарі?" Гадаю, що саме зараз, коли растамани з'яляються в Україні, є нагальна потреба роз'яснити пересічній людині всю значимість руху Раста. А він - не тільки куріння коноплі і відрощування дредів... 
    Растафарі як реліґійний і соціальний рух повільно набирав обертів з початку ХХ століття, і предтечею його став відомий громадський діяч, борець за права чорношкірих, поет і оратор Маркус Ґарві, що народився на Ямайці. На той час його батьківщина була забутою всім світом колонією Великобританії. 

    Загарбницькі напади, котрі розпочали ще в ХVI столітті іспанці, призвели до цілковитого винищення місцевих індіанців. Пам'яттю про них до сьогодні є назва острова - Ямайка, що по-індіанськи звучала як Шамаїка (Земля Джерел). З того часу для роботи на плантаціях почали завозити чорношкірих з Африканського континенту та в меншій кількості найманців з Індії. Разом з тим постала проблема харчування поселенців. Кожен работорговець, що виходив у плавання, повертався з саджанцями корисних дерев, деяких трав і овочів. Ямайка стала справжнім раєм на Землі, де можна прохарчуватися, нічого не вирощуючи. 

    Попри все існувало рабство. Намагаючись звільнитися від гніту, раби-втікачі організовували невеликі громади, де намагалися запровадити свої порядки. Цих втікачів почали називати "марунами", і саме з їхнього нестримного прагнення повернутися на батьківщину, в Африку, пропросли перші паростки Растафарі. 

    Найзначнішим поштовхом до поширення цього руху стало те, що 1930 року збулося пророцтво М.Ґарві про прихід Спасителя зі Сходу (тобто з Африки). Саме тоді 2 листопада 1930 року на імператорський престол Ефіопії зійшов Лій Рас Тафарі Маконнен (звідси і назва руху "Растафарі", тобто "принц Тафарі"), який по коронації прибрав ім'я Хайль Селасі І. Серед його титулів - Цар Царів, Переможний Лев з племені Юди. Його ім'я з державної мови Ефіопії, амхарської, перекладається як "сила Святої Трійці". 

    Хайль Селасі І став відомим з активної дипломатичної роботи. Його стараннями Ефіопія стала єдиною африканською країною, що ввійшла до Ліги Націй. На його долю випало значне випробування - з території сусідньої країни, Еритреї, котра була тоді під владою нацистів Беніто Мусоліні, італійські війська раптово атакували Ефіопію і захопили майже всю її територію. Селасі звернувся до Ліги Націй по допомогу, але його прохання було відхилено. У відповідь він оприлюднив лист до тодішньої європейської спільноти, в котрому водночас погрозливо і пророчо прозвучала фраза: "Сьогодні це ми, а завтра - ви". І справді, за декілька місяців Німеччина розпочала війну, що стала Другою світовою. Ефіопію ж було в короткий термін відвойовано в військ Мусоліні завдяки широкій підтримці місцевого населення. В розумінні растафаріанців ці події - це боротьба Лева з племені Юди, світлого начала, проти Вавилону, світового зла, що постало в особі Дуче. 

    Про історію Ефіопії потрібно сказати більше. Перша і найвпливовіша королівська династія Ефіопії була заснована королем Менілеком, котрий був сином царя Соломона і цариці Савської. Його нащадком був згаданий Хайль Селасі І. Від самого початку мешканці Ефіопії були на половину іудейської віри, а на половину язичниками. Але в середині IV століття вся країна прийняла християнську віру, яка надзвичайно швидко витіснила іудаїзм і язичництво. Щоправда, в скорому часі Іслам почав посилювати свої впливи в східній Африці. То ж в сучасній Ефіопії до сьогодні співіснують Мусульмаство і Ефіопська Православна Церква т.зв. "Єдиної Природи". Їхня ортодоксальна віра відрізняється деякими догмами від грецької традиції. На Нікейському соборі, коли було запропоновано т.зв. Символ Віри, представники Ефіопії, а разом з ними вірмени, копти і ще деякі народи, не погодилися з твердженням про подвійну боголюдську природу Ісуса Христа і з католицьким розумінням походження Святого Духа. Ісус Христос для них - єдина за своєю природою істота, і не Бог, і не людина, але той, хто поєднав у собі ці два начала і показав людству великий приклад, і дійсно помер, і дійсно воскрес, і що кожен вірний може повторити Його приклад. Також з того часу в Символі Віри Ефіопської Церкви говориться: "Вірую в Духа Святого, що від Отця ісходить"... Ефіопське Православ'я з його протистоянням європейській традиції створило надзвичайно сильну духовну базу як для своєї країни, так і дозволило розвиватися діаспорі - в США, на Карибських островах, в Південній Америці. 

    Повернемося ж до Ямайки. Вплив пророцтва Маркуса Ґарві був настільки великим, що велика кількість мешканців острова почала серйозно готуватися до повернення в Африку, як вони досі говорять, на Сіон (Зайон), на обіцяну землю. Ходили чутки, що Хайль Селасі І вислав кораблі, аби привезти своїх людей додому. Старозаповітня тема Виходу ізраїльтян з Єгипетської землі набула новітнього звучання в Растафарі. Хайль Селасі І був проголошений Спасителем, що прийшов врятувати цей світ від зла. Це дало початок для багатьох спекуляцій, заснування багатьох псевдореліґій, сект тощо. 

    Імператор відвідав Ямайку в 1966 році й був страшенно вражений растафаріанцями - вони вітали його в аеропорту в білих одежах, зі святковими співами та барабанами Ньябінґі. В одній зі своїх промов він підкреслив особливість життєвої філософії растаманів, котра природньо поєднала в собі високу духовність та самопожертву з приземленістю і практичністю. 

    На жаль, багато злочинців, які заробляли собі на життя бандитизмом чи експортом коноплі, ховалися між растафаріанцями або подібно до них вдягалися чи поводилися. Це сильно скомпроментувало рух. Багато людей в світі почали вважати всіх раста волоцюгами і розбійниками. 

    На початку 1940-х років на острові почали організовуватися растафаріанські комуни, активістом яких був Леонард Говел. Головна ідея їхня - протистояння Вавилону, тобто цивілізації білих, яка пригнічує їх і руйнує їхню духовність. Дружність, братерство, рівність та взаєморозуміння прихильників Растафарі заклали основи філософії I'n'I (Я-і-Я). Суть її полягає в ототожненні своєї особи з іншими раста, почутті братерського єднання, а також в усвідомленні свого зв'язку з Творцем, поєднання малого людського "я" з великим Божим "Я". Досі Растафаріанці вживають замість звичного займенника "я" своє символічне "я-і-я". 

    З часу цих комун почалося активне вживання ґанджі, тобто коноплі, котра була проголошена травою мудрості, ліком від Вавилону, головною зброєю проти Системи всесвітнього зла. Раніше конопля використовувалася як лікувальна рослина, і це стосується не тільки Ямайки, але й навіть України. Після брутального знищення комун по кількох роках їхнього існування, саме куріння ґанджі стало відмінною рисою раста, неначе проявом скрайнього протесту, іґнорування законів та влади. Вирощування і вживання цього зілля на той час вже було заборонене, і це було зроблено головним чином під впливом США. Величезні плантації коноплі було знищено, а їхніх власників арештовано. З того часу растамани (тобто "люди раста") говорять: "Що більше ми куримо Траву, то більше падає Вавилон". Також їхньою особливістю стали дреди - густо заплетені пасма волосся, що символізують собою коріння, тобто історичну пам'ять. Білих ця зачіска страшила, растамани ж кепкували з них і навмисне її називали "дред" (англ. "dread"), тобто "жахливий". 

    В цілому світі діє рух за легалізацію вирощування, продажу та вживання коноплі, і в деяких він вже досіг успіху. Проте треба пам'ятати, що не це основне в Растафарі. Цей рух не пропагує наркотики - і без нього це є кому робити. Головною метою кожного окремого растамана є особиста свобода, звільнення віж жорстоких законів і заборон. Растафарі прагне показати, що людині для життя не потрібно стільки матеріальних дібр, як пропонує Вавилон. Людина може прожити без мобільних телефонів, комп'ютерів, телевізорів, автомобілів, але суть скоріше не у відмові від них, а в звільненні від матеріальної залежності, яку вони з собою несуть. Як співатиме згодом Боб Марлі: "Звільни себе від духовного рабства! Ніхто, крім тебе самого, не зможе звільнити твою свідомість!" 

    Якщо говорити про духовну практику Растафарі, то не можна не згадати і те, що раста вегетаріанці. Вони вживають їжу I-TAL (від англійського "vital" - життєдайний). Їхній варіант вегетаріанства - це цілковита відмова від їжі тваринного походження, включаючи молоко і молокопродукти. Також вони намагаються не вживати багато олії, солі, приправ. Їжа I-TAL повинна бути якомога природнішою, якнайменше підданою обробці і консервуванню. 

    В 1960-х роках про Растафарі стало відомо в цілому світі завдяки музиці реґґі, яка виконувала роль сакрального послання до всього людства, вона стала закликом до звільнення від гніту матеріалізму, пошуку власного "я" і свого коріння. Реґґі головно походить від давньої африканської барабанної музики Ньябінґі, яку привезли з собою чорношкірі раби. Серед його стилів-попередників були ска, рок-стеді, соул, каліпсо. Реґґі, на думку растаманів, це вібрації цього світу, які співпадають із серцебиттям і сприяють оздоровленню та спокою, дієво піднімають настрій. 

    Саме з 60-х років про Растафарі можна дійсно говорити як про рух, адже своїми ідеями добра, любові, родинності він поєднав надзвичайно багато прихильників, котрі активно працювали для популяризації його ідей. Серед них були письменники, музиканти, реліґійні діячі, політики, робітники тощо. Найбільша заслуга в цьому належить відомому Бобу Марлі і гуртові The Wailers, які зі своїми концертами об'їздили весь світ. 

    Боб Марлі на Ямайці став справжнім національним героєм, символом визволення та об'єднання. Він до кінця життя своєю музикою проповідував ідеї Растафарі. І не раз за це поплатився. Відомий випадок, коли йому і його гуртові було запропоновано відіграти благодійний концерт, приурочений до місцевих виборів. Акція була названа "One Love Concert" - це ніби цитата з відомої праці Хайля Селасі І "Мудрість Растафарі" - "One love, one heart" ("Одна любов, одне серце"). Ввечері перед виступом до будинку Марлі вдерлися невідомі й поранили з вогнепальної зброї Боба, його дружину Ріту і їхнього продюсера. Незважаючи на це, концерт відбувся; і ще й із таким шаленим успіхом, що спричинив до об'єднання двох ямайських політичних партій-суперниць в один виборчий блок. Під час виступу Боб Марлі запросив на сцену лідерів цих двох партій, і вони взялися за руки в знак згоди! Після цього випадку Марлі написав пісню "Ambush in the Night" - "Засідка вночі". Те, наскільки не тільки ямайці, але й мешканці африканських країн цінували Боба Марлі, можна зрозуміти з того, що на святковий концерт з приводу здобуття незалежності Зімбабве він був єдиним запрошеним музикантом з-за кордону! 

    Після передчасної смерті Боба Марлі 1981 року Растафарі не перестало поширюватися світом. Растамани вже нікого не дивують, наприклад, в Польщі, де вони складають переважну більшість серед суб- і контркультур. Це ж можна сказати про Італію. Але розуміння Растафарі в Європі відмінне від розуміння його ямайцями. Для його білих прихильників - це напівреліґія, подібна своєю ідеологією до гіппі, але набагато екзотичніша своєю музикою, обрядами й історією. Мало хто сьогодні пам'ятає, що раста - це не звичайна субкультура, а справжній національний, реліґійний, соціальний, політичний рух. 

    На жаль, більшості українців ще не відома природа руху Растафарі, тому і виникають твердження, ніби растамани - це наркомани, торговці коноплею, злочинці і таке інше. Насправді ж це люди позитивно налаштовані й не аґресивні. Віднайдення своїх коренів, свого походження, збереження традицій, національної культури, протистояння зовнішньому тиску, духовний пошук та самоочищення - чи ж це не те, про що сьогодні найбільше говорять в Україні? Саме завдяки здатності бути переосмисленим, Растафарі зароджується і в нас. Вже є багато сайтів, котрі містять цінну інформації про цей рух, починають з'являтися книжки, а найголовніше - музика реґґі. Гурти здебільшого не дуже професійні, але цікаві кожен по-своєму. На жаль, трохи призабутий сьогодні справжній реґґі колишнього "The Вйо", котрий значно випередив свій час. 

    Життя растамана - це щоденна боротьба, а часто боротьба в прямому розумінні. Зрозуміло, що без принаймні часткового расизму не обходиться в жодній здоровій країні. Навіть на Ямайці білих називають "ніґерами"!.. Часто трапляється, що в стосунку до раста доходить до аґресії з боку скінгедів, екстремістськи налаштованих націоналістів тощо. То ж прихильники Растафарі розуміють, що не варто чекати неможливого... "Якщо ти знаєш, чого варте життя - ти будеш шукати своє на землі: і зараз ти бачиш світло, і зараз обстоюєш свої права" (Боб Марлі). 

    Ю.Завадський
    Передрук, переклад за домовленістю 
    (postmaster@rasta.com.ua, ICQ #147756546).

    Джерело: http://rastafari.rasta.com.ua/
    Категорія: Субкультури | Додав: Borya (10.08.2009)
    Переглядів: 8301 | Коментарі: 2 | Теги: Растамани, субкультура, Растафарі, свобода | Рейтинг: 4.7/6 |
    Всього коментарів: 1
    0
    1 Павло   [Матеріал]
    Привіт! Запрошую тебе і всіх хто цікавится реґґі, растафаріанством на мій блоґ: http://rastainnaua.blogspot.com/ - цікаве, веселе та розумне відео, статті, мої роздуми, щоденник растамана та просто цікавий блоґ.

    :)


    Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
    [ Реєстрація | Вхід ]